Здоровий спосіб життя

ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ

Сьогодні проблема загрози здоров’ю розглядається як одна із загроз планетарного масштабу. Сутність цього явища пов’язана з тією закономірністю в природі, що кожен біологічний вид вимирає, якщо змінюються умови існування, до яких він пристосовувався тисячоліттями у ході своєї еволюції. А людська діяльність протягом XX століття не тільки не перешкоджала формуванню передумов антропологічної катастрофи, а, навпаки, сприяла їх розвитку, тому що кардинально змінювала умови життя, до яких людство адаптовувалося віками.

Глобальна вагомість і актуальність проблеми викликала стурбованість представників педагогічної науки, особливо у напрямку формування у наших дітей мотивації на здоровий спосіб життя.

Саме тому проблема, над якою я працюю спрямована на формування здорового способу життя і відповідального ставлення до свого здоров’я.

Не кожна дитина усвідомлює, що здоров’я – це одна з головних умов фізичного і статевого розвитку, досягнення успіху в здоровому житті, реалізація здібностей і талантів. Здоров’я потрібне всім, щоб знайти своє місце у житті. Щоб кохати і бути коханим. Щоб радіти, сміятися і насолоджуватися життям. Здобути знання, проявити свої здібності, мати життєву перспективу, вміти, нарешті, стати корисним суспільству може тільки така особистість, яка фізично розвинена, фізіологічно гомеостатична, соціально адаптована, психічно врівноважена, живе в гармонії з природою і має чіткі свідомі позитивні мотивації, усвідомлює свої родинні й народні цінності, має духовну основу.

Виховання здорової дитини, охорона її здоров’я в освітньому просторі — ось основна мета цієї роботи, тому що ми несемо відповідальність перед нею за свою діяльність, ми зобов’язані забезпечити якнайповнішу реалізацію здорового навчання учнів і при цьому вирішити завдання виховання здорового покоління, від чого значною мірою залежить інтелектуальний, духовний потенціал, ресурс розвитку суспільства.

Єдина краса. яку я знав — це здоровя».

Г. Гейне

Здорові діти — це основа будь-якої нації.

Аксіома

Спостерігайте за своїм тілом, якщо бажаєте, щоб ваш розум працював правильно.

Р. Декарт

Подібно до того, як існує хвороба тіла, існує також і хвороба способу життя.

Демокрит

Уміння продовжувати життя – це, насамперед, уміння

не скорочувати його.

О. Богомолець

Не секрет, що у прагненні досягти вершин науковотехнічного прогресу і благ цивілізації людина забуває про найголовніше: можливість жити і бути щасливим дає перш за все здоровя.

 Рух — джерело здоров’я, бездіяльність — могила здоров’я.

Ж. Тіссо

 З преамбули ВООЗ 1976 р: «Здоров’я — це стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб».

Всі добре знають, що сучасний погляд розуміє під здоров’ям людини феномен, що інтегрує п’ять основних складових здоров’я:

 

 

 

Фізична

 

 

Інтелектуальна

 

 

Соціальна

 

 

Психічна

 

 

Духовна

 

Складові здоров’я

Наших дітей ми повинні націлювати на усвідомлення того, що майбутнє кожного – за здоровим поколінням, бо фізично і морально здорова людина здатна творити і приносити користь іншим людям. Вони повинні чітко розуміти, що для того, щоб сформувати здоров’я, треба знати, як воно закладається, зберігається і руйнується, від чого залежить?

 Фактори, що впливають на здоров’я людини:

І справді, якщо взяти умовно рівень здоров’я за 100 %, то:

  • 20 % — залежить від спадкових факторів;
  • 20 % — від умов оточуючого середовища;
  • 10 % — від діяльності системи охорони здоров’я (медицини);
  • 50 % — від самої людини, і від того, який спосіб життя вона веде.

Люди, які ведуть здоровий спосіб життя, дотримуються правил безпеки навчання та праці, яким властива висока духовність, залишаються здоровими до глибокої старості.

Микола Амосов говорив: «У більшості хвороб винна не природа, не суспільство, а сама людина. Найчастіше вона хворіє через лінощі й жадобу, а інколи – й від нерозумності».

 

здоров’я

 

здоровий спосіб життя

 

культура здоров’я

 

Збереження і відновлення здоров’я залежить від рівня культури і становить культуру здоров’я людини. Тому поняття «здоровий спосіб життя» розглядається у співвідношеннях тріади:

 

 

 

 

Здоровий спосіб життя учнів — це сукупність ціннісних орієнтацій та установок, звичок, режиму і темпу життя, спрямованих на збереження, зміцнення, формування, відтворення здоров’я в процесі навчання виховання, спілкування, праці і відпочинку і передачі його у майбутньому.

Складові здорового способу життя включають елементи, які стосуються всіх аспектів здоров’я, це:

  • усвідомлення цінності здоров’я (домінуючий у світогляді людини духовний пріоритет і відповідна психічна установка);
  • відсутність шкідливих звичок (тютюнової, алкогольної, наркотичної залежності, безладних, небезпечних статевих стосунків);
  • доступ до раціонального, збалансованого харчування (у тому числі якісної питної води, необхідної кількості вітамінів, мікроелементів, протеїнів, жирів, вуглеводів, спеціальних продуктів та харчових добавок);
  • умови побуту (якість житла, умови для пасивного і активного відпочинку, рівень психічної і фізичної безпеки);
  • умови праці (безпека не тільки у фізичному, але й у психічному аспекті, наявність стимулів і умов для професійного розвитку);
  • рухова активність (використання засобів фізичної культури і спорту, різноманітних систем оздоровлення, спрямованих на підвищення рівня фізичного розвитку, його підтримку, відновлення після фізичних і психічних навантажень).

 

Природа (космос, навколишнє середовище), гармонія життя з природою
 

 

Оптимальний руховий режим

 

 

Духовність

 

 

Збалансоване харчування

 

 

Раціональний добовий режим

 

 

 

 

 

Гігієнічні навички

 

 

Відсутність шкідливих звичок

 

 

Загартування

Нормальний психологічний мікроклімат у сім’ї, колективі
Умови здорового способу життя

Останні статистичні дані ВООЗ свідчать: захворюваність дітей (7 – 14 років) збільшилася майже на 35 %; зріс кількісний показник дитячої інвалідності. Захворюваність підлітків (1517 років) за цей період зросла в 1,6 разів, поширеність хвороб — в 1,7 разів. Домінуючими стали так звані хвороби цивілізації, викликані емоційними факторами, техногенними та екологічними проблемами. Однак головна причина, на мою думку, криється у змінах соціальної свідомості, що призвели до втрати зв’язку сучасної людини із природою, моральної деформації особистості.

Висновок, зроблений ученими, звучить як присуд для всіх нас: постійна емоційна напруга, участь дітей у сімейних конфліктах викликають порушення регуляції основних фізіологічних функцій.

Наприклад порушення здоров’я, які простежуються в дошкільному віці, пов’язані з нездоровим способом життя батьків і призводять до того, що в

60 % дітей, які приходять у перший клас, помітні функціональні порушення, 21 % мають відставання біологічного віку від паспортного на 2 роки, а 45 % нейро – психологічно і фізично не готові до навчання і освоєння програми. Необхідно відзначити, що діти з благополучних сімей мають вищий рівень фізичної і розумової підготовки, ніж їxні однолітки з неблагополучних сімей.

Структура поширеності захворювань дітей

Досвід переконав нас і в тому, що приблизно 85 % усіх неуспішних учнів мають поганий стан здоров’я — якусь недугу або захворювання, іноді малопомітні, які можна подолати тільки спільними зусиллями батьків, лікарів та вчителів.

Саме школа, за статистичними даними, сприяє появі хронічних захворювань у кожної другої дитини, що призводить до істотної втрати резерву здоров’я. Стає очевидною потреба зміни ставлення в системі освіти до здоров’я дитини, зміни в освітніх технологіях елементів навчального процесу, спрямованих перш за все на збереження такого стану здоров’я дитини, з яким вона прийшла до школи.

Особливу тривогу викликає стан здоров’я підлітків, поширення серед них наркоманів, нікотинової залежності, алкоголізму, венеричних захворювань, вагітності неповнолітніх, випадків суїциду.

Серед чинників, які підвищують ризик виникнення нервово-психічних розладів та порушень психічного здоров’я і форм поведінки цієї вікової категорії, значну роль відіграють конфлікти в родині, зловживання батьків алкогольними напоями, тобто агресивне соціальне середовище, наркотизація, вживання алкоголю, СНІД та ВІЛ інфікування. Підліток прагне бути дорослим, але, не знаючи як, легко потрапляє в «пастку» залежності від шкідливих звичок.

Сьогодні на здоров’я підлітків найпомітніше впливають причини, дія яких раніше була значно меншою. Більшість із них починають інтенсивно діяти саме в молодому віці. Урбанізація, зниження фізичного і підвищення нервово-психологічного навантаження, інформаційні перевантаження — усі ці складові нашої доби, звичайно, різною мірою, але відбиваються на здоров’ї дітей.

Отже, чинниками ризику для здоров’я дітей є:

  • гіподинамія;
  • незбалансоване харчування;
  • шкідливі звички;
  • негативні емоції;
  • екологічне забруднення;
  • нові соціальні чинники (відсутність правового захисту тощо);
  • низький рівень культури здоров’я;
  • слабка (часто негативна) мотивація молоді на здоровий спосіб життя.

Аналіз статистичних даних і результати різноманітних досліджень свідчать про тенденцію омолодження віку дітей, які починають палити, вживати алкоголь, наркотичні речовини.

Дедалі більш загрозливою та соціально небезпечною проблемою стає для країни СНІД (ВІЛ-інфекція). Україна за темпами розвитку цієї епідемії посідає перше місце у світі. Переважна більшість ВІЛ-інфікованих наркоманів (70% ) — це особи віком від 15 до 30 років, 18% — молодь до 20 років.

Серед молоді України набуло широких масштабів тютюнопаління. З наказу МОНУ від 08.11.2004 N 855 «Про заборону тютюнокуріння в навчальних закладах і установах Міністерства освіти і науки України і затвердження заходів щодо проведення антинікотинової інформаційно-освітньої та профілактичної роботи серед дітей, учнівської та студентської молоді: «Високий рівень вживання тютюну в Україні є соціально-демографічною проблемою, яка стосується як усього населення загалом, так і дітей, учнівської молоді особливо.»

Поширеність куріння серед цієї категорії зростає, незважаючи на інформаційно-освітні заходи профілактики. До досягнення повноліття 82% юнаків та 72% дівчат мають досвід паління цигарок протягом життя. До активних курців належать серед хлопців: 11% у віці до 13-15 років, 20% у віці 15-16 і 35% у віці 16-17 років, серед дівчат відповідні показники: 5, 6 і 19%..

 Поступово зростає офіційно зареєстрований рівень споживання алкоголю. Основні причини, які приводять до поширення вживання алкоголю: просто зацікавленість, пропозиції друзів та бажання розслабитись. Чверть восьмикласників має вже чітку орієнтацію на алкогольні напої. Серед випускників таких уже половина. У великих містах третина підлітків піддаються ранній алкоголізації.

За останні роки спостерігається невтішна тенденція зростання вживання наркотичних речовин, оскільки з більш ніж 90 тис. зареєстрованих споживачів наркотиків 6 тис. – неповнолітні. Передусім, це вживання першого наркотику – тютюну. Наступний наркотик – алкоголь. За останні роки кількість осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби і психотропні речовини, в Україні подвоїлась, з них – 5,4 тисячі – неповнолітні, що створює безпосередню загрозу генофонду нації.

Лібералізація сексуальних стосунків, відсутність відповідних традицій контрацепції та необхідних знань у молоді спричиняють підліткову вагітність, поширення хвороб, що передаються статевим шляхом, ВІЛ-інфекції, порушують психічне здоров’я. Падіння моральних устоїв, значне соціальне розшарування населення, комерціалізація статевих стосунків, ранній початок статевого життя є причинами, що призводять до різкого підвищення захворюваності. Саме ранній початок статевого життя підвищує ризик безпліддя.

За даними соціологічних досліджень, 39,9% батьків не обговорюють сексуальний розвиток, поведінку або стосунки в сім’ї зі своїми дітьми, а 8% батьків вважає, що про це дітям знати не обов’язково. Лікування та консультації пацієнтів із хворобами, що передаються статевим шляхом, часто здійснюються приватними структурами низького фахового рівня, трапляються випадки надання некваліфікованих платних послуг приватними лікарями, несерйозне ставлення молодих людей до процесу лікування.

Спостерігаючи такі катастрофічні тенденції в суспільстві, ми зрозуміли, що висока культура здоров’я стає для нас ще й умовою виживання; а для держави зараз економічно вигідніше не боротися з наслідками руйнації здоров’я громадян, а докласти максимум зусиль, аби насамперед системою освіти впливати на умови збереження, зміцнення та відновлення здоров’я.

Протягом 11-ти років школа спроможна систематично впливати на фізичний і психічний розвиток дитини, до певної міри коригувати її взаємини з навколишнім середовищем. Лише в школі можна комплексно впроваджувати засоби і методи соціальної та психологічної реабілітації дітей, збудити в них потребу, індивідуально значущі мотиви до здорового способу життя, допомогти їм опанувати засоби збереження та зміцнення свого здоров’я.

Що школа може зробити в такій ситуації? Як саме це робити? Як організувати навчально-виховний процес, щоб він сприяв збереженню та зміцненню здоров’я школярів?

Ми повинні пам’ятати, що зосередження на стилі здоров’я, а отже, і на здоровому способі життя не з’являється, в дитини, саме по собі, а формується як наслідок відповідної педагогічної дії, тому в структурі здоров’я творчої педагогіки особливе значення має педагогічний компонент, сутність якого, за визначенням різних дослідників, полягає в тому, що навчатися здоровому способу життя необхідно із самого раннього віку.

Основними цілями роботи по формуванню навичок здорового способу життя є:

  • формування позитивної мотивації щодо здорового способу життя, культури здоров’я;
  • знайомство учнів з основами здорового стилю життя;
  • формування свого стилю здорового життя;
  • здійснення профілактичної роботи з негативними проявами;
  • формування теоретичних та практичних навичок здорового способу життя учнів;
  • формування творчої особистості, здібної до саморозвитку, самоосвіти і самоактуалізації.

Критеріями формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та підлітків можна вважати:

  • на рівні фізичного здоров’я: прагнення до фізичної досконалості, ставлення до власного здоров’я, як до найвищої соціальної цінності, фізична розвиненість, загальна фізична працездатність, загартованість організму, дотримання раціонального режиму дня, виконання вимог особистої гігієни, правильне харчування;
  • на рівні психічного здоров’я: відповідність пізнавальної діяльності календарному віку, розвиненість довільних психічних процесів, наявність саморегуляції, адекватна самооцінка, відсутність акцентуацій характеру та шкідливих поведінкових звичок;
  • на рівні духовного здоров’я: узгодженість загальнолюдських та національних морально-духовних цінностей, наявність позитивного ідеалу, працелюбність, відчуття прекрасного у житті, в природі, у мистецтві;
  • на рівні соціального здоров’я: сформована громадянська відповідальність за наслідки нездорового способу життя, позитивно спрямована комунікативність, доброзичливість у ставленні до людини, здатність до самоактуалізації, саморегуляції, самовиховання.

Використовуючи ті чи інші організаційні форми, важливо пам’ятати про головне: діти під час участі в шкільних заходах мають одержувати задоволення від життя, а не відчуття «обов’язковості шкільного заходу».

Скажіть дитині: «Ти вже знаєш, що таке здоров’я, які чинники впливають на його складові, що таке здоровий спосіб життя – тепер спробуй вибрати життєвий шлях, що веде до здоров’я. Завжди пам’ятай, що здоровому завжди здорово!»

 Здоров’я – джерело щастя, радості й повноцінного життя.

Не випадково, вітаючи один одного з днем народження або з приводу іншого свята чи події, ми бажаємо здоров’я і щастя. Дійсно, ці два поняття нерозривно взаємопов’язані. Безперечно, без здоров’я не може бути щастя.

48682_1

images

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *